Утеплювати або не утеплювати: чи потрібно зовнішнє утеплення квартири?

Минулого тижня Арсеній Яценюк заявив, що всім громадянам необхідно самостійно подбати про утеплення своїх будинків і квартир. За словами прем’єра, щоб споживати менше газу та енергії, українцям слід провести енергетичну модернізацію своїх будинків – поміняти котли, утеплити будинок. Держава обіцяє посприяти самостійній тепловій модернізації — так, на самостійне утеплення двома банками буде даватися кредит з 70-відсотковою компенсацією з держбюджету.  Наприклад ви придбали за свої кошти у компанії Україниські комплектуючі склади, десь за пів року держава поступово поверне Вам кошти.

В даному випадку справедливо згадати європейський досвід. Так, від Единбурга до Варшави і від Гельсінкі до Будапешта залишилося не так вже багато несанірованних будинків. Але досить подивитися на минулу теплову модернізацію європейської багатоповерхівки, і на вітчизняні «коробки», частково утеплені пінопластовою шубою, як явно стає видна різниця. А справа чомусь в Європі, держава централізовано підходить до питання термомодернізації будинків, в той час як у нас ця проблема лягає на плечі громадян, нехай навіть з кредитами.

Естетичне питання
Підхід до термомодернізації власного житла можна влучно охарактеризувати народною приказкою «моя хата з краю, нічого не знаю». Ще з середини 2000-х у Києві, а пізніше – і в інших українських містах практикується «точкове» утеплення фасаду окремих квартир. Як правило, це робиться промисловими альпіністами з допомогою листів пінопласту , пізніше штукатуриться і покривається фарбою, близькою до кольору фасаду. Хоча іноді зустрічаються і екзотичні кольори зразок фіолетового і салатового. І якщо типові панельні будинку утепленням складно зіпсувати, то шари пінопласту на новобудовах і дореволюційних будинках з метровими стінами викликають подив. Рівно, як і бездіяльність влади з цього приводу.

Яскравим прикладом став випадок демонтажу зовнішнього утеплення мешканцями однієї з нових багатоповерхівок у Києві. Один з мешканців житлового комплексу «Голосіївський» розпочав монтаж пінопласту на червоноцегляному фасаді будівлі. Через деякий час активні мешканці комплексу за свій рахунок демонтували так і не завершене утеплення, пояснюючи це тим, що воно буде псувати фасад будівлі. За словами мешканців будинку, вони були змушені звернутися в поліцію, а демонтаж провести за свій рахунок – обійшлося у три тисячі гривень.

Правове питання
Виникає резонне питання – чи мали одні право самовільно змінювати фасад, а інші – демонтувати? За словами Марини Саєнко, адвоката, керуючого партнера юридичної компанії «Закон Перемоги», на сьогоднішній день єдиного нормативно-правового акту, який би регулював питання зміни фасадів на загальнодержавному рівні, немає. Питання зміни фасадів будинків вирішуються на місцевому рівні, рішеннями відповідних місцевих рад, тому порядок узгодження таких робіт та вимоги до їх проведення в кожному населеному пункті відрізняються, стверджує експерт.

Для Києва одним з основних документів, що регулюють сферу благоустрою міста, є Правила благоустрою міста Києва, затверджені рішенням Київради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051; Порядок утримання, ремонту, реконструкції, реставрації фасадів будинків та споруд на території міста Києва, затвердженого рішенням Київради від 27.11.2003 № 220/1094. «Зазначеними документами передбачена необхідність отримання дозволів місцевих органів влади на проведення робіт по зміні фасаду житлового будинку, включаючи утеплення фасаду, монтаж кондиціонерів, засклення балконів, будь-які інші видозміни фасаду порівняно з затвердженим проектом. – говорить Марина Саєнко. — Крім того, проведення зазначених робіт необхідно погоджувати з балансоутримувачем будинку (в залежності від форми власності — це місцева рада, ЖЕК або ОСББ), а також з усіма співвласниками квартир у такому будинку, тобто з сусідами. Якщо будинок належить до об’єктів культурної спадщини (а таких в центрі Києва досить багато) необхідно додатково отримати дозвіл відповідного органу охорони культурної спадщини».

Процедура легалізації змін фасаду існує, але вона досить складна. «Більшість наших співгромадян воліють проводити такі роботи самочинно, без будь-яких дозволів, тим більше, що відповідальність за такі дії є символічною (штраф від 340 до 1360 грн для фізичних осіб та від 850 до 1700 грн для посадових осіб, ФОП, плюс зобов’язання повернути фасад в первинний вигляд за рішенням суду), а, враховуючи кількість порушників у столиці, шанси бути притягнутим до відповідальності досить низькі», — резюмує пані Саєнко.

Загроза балконів і пінопласту
Буквально нещодавно небайдужих киян порадувала новина про те, що столичні фасади нарешті будуть впорядковані. «Днями з’явилася інформація про плани Київради зобов’язати киян-власників квартир демонтувати самовільне засклення балконів для проведення комплексного утеплення будинків та реставрації фасадів іноземними інвесторами в майбутньому.- каже Марина Саєнко. — Стимулом для проведення демонтажу може стати впровадження нового місцевого податку «на засклені балкони», який планують встановити на рівні від 20 до 50% вартості комунальних послуг. Однак поки це далекосяжні плани місцевої влади, відповідних проектів та рішень на сьогодні немає».

На жаль, інформація не підтвердилася. Незабаром на сайті КМДА з’явилася заява про те, що інформація про штрафи і демонтажі засклених балконів не відповідають дійсності. Як зазначено в заяві, міська влада визначила високий пріоритет енергозбереження та всіляко підтримують ініціативи мешканців по утепленню своїх квартир.

Незважаючи на таку підтримку з боку влади, кустарне утеплення має ряд інших негативних наслідків, крім естетичного.

За словами експертів-будівельників, в панельних будинках утеплення може провокувати тріщини в конструкціях будинку, оскільки сусідні панелі знаходяться в різних температурних режимах.

Крім того, при нинішній системі опалення, що діє в більшості українських багатоповерхівок, заощадити теж не вийде – тарифи на опалення від утеплення не зміняться, а регулювати подачу теплоносія самостійно неможливо. Таким чином, ви лише втратите гроші в розмірі від 120 грн/м2 (така мінімальна ціна фасадного утеплення пінопластом).
При неправильному монтажі і порушенні правил експлуатації пінопласт легко загоряється. Температура його горіння – +491 ºС.
Також кустарно змонтоване утеплення легко зривається при сильних поривах вітру.
Таким чином, найбільш логічним і безпечним, за словами фахівців, є цілісне утеплення будинку. Цей крок простіше зробити, об’єднавшись в ОСББ (організації співвласників багатоквартирного будинку), використовуючи знижку на кредит від держави.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *